#Всеукраїнський_тиждень_дитячого_читання_2023

Чому дитяча книга важлива в житті дитини?👶
Чому дітям потрібно читати книги?📔
Чому книгу ніколи не замінить гаджет?📱💻
Багато питань❓, але на них є відповіді✅.

 #Всеукраїнський_тиждень_дитячого_читання_2023

В рамках Всеукраїнского тижня дитячого читання в Петрівській бібліотеці для дітей Петрівської селищної ради був проведений майстер-клас з виготовлення закладок для книг.
В умілих дитячих рученятах паперові кутики перетворювалися на яскраву хмаринку☁️ з веселкою🌈, милого зайчика🐰, маленьке курчатко🐥 та весняну квіточку🌺.
Дітки і відпочили, і навчилися новому, і поспілкувалися. Було весело.👍👧🧒





 #Герої_Петрівщини

За право бути вільним та жити у вільній і мирній країні наш народ платить неймовірно страшну ціну – людські життя, зламані долі. Для кожної громади загиблий – це власний герой, який ціною власного життя дав можливість нам жити і виживати. Російські окупанти забрали життя же одного мешканця Петрівської громади Должанського Романа Віталійовича, який 26 лютого 2022 року став до лав Збройних Сил України, щоб захищати незалежність, свободу та територіальну цілісність нашої держави. Роман народився 18 вересня 1985 року народження в селі Новому Стародубі. Був учасником бойових дій в зоні АТО з 2016 по 2019 роки.

15 червня 2022 року Должанський Роман Віталійович під час участі в бойових діях поблизу населеного пункту Краснопілля Донецької області отримав поранення, не сумісні з життям. Це був сильний, відважний та мужній боєць, командир, який до останнього свого життєвого подиху боровся за свободу, за мир, за вільне майбутнє кожного з нас.

Роман був єдиним сином у мами.

 


 

Юрій Мінаков
Коли на нашу рідну землю 24 лютого 2022 року прилетіли перші ракети і розпочалась війна, не задумуючись та не вагаючись, поспішив захищати рідну землю від російського терору. Юрій Мінаков мав звання молодшого сержанта, був навідником 1 танкового взводу 7 танкової роти 3 танкового батальйону.
За мирного життя це був спокійний, врівноважений, розсудливий та товариський хлопець, який любив читати, бути активним учасником художньої самодіяльності. Ще за шкільних років Юрій став не по віку дорослим, так як у родині крім нього було ще 7-ро молодших братів та сестер, за яких він ніс відповідальність як старший брат. Він був не в міру трудолюбивий. Захоплювався технікою, конструюванням. Після закінчення школи працював на різних роботах. Восени 2009 року був призваний на строкову службу до лав ЗСУ. У 2014 році одружився. Працював вогнетривником у ПРАТ «ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ».
9 червня Петрівська селищна територіальна громада живим коридором, на колінах, зустрічали та проводжали в останню путь Мінакова Юрія Валерійовича від селища Петрового до рідної Ганнівки, до села, де зростав, навчався, виховувався, жив зі своєю молодою багатодітною родиною. Висловлюємо щирі співчуття дружині Діані Юріївні, яка овдовіла в такому молодому віці, всім рідним та близьким загиблого.
Світла пам’ять Юрію та усім Героям, які пішли у Вічність, захищаючи рідну землю, які боронили від російського агресора наші мирні домівки.
Вічна слава героям! Герої не вмирають!
#ЮрійМінаков #ГероїПетрівщини


 

Іван народився 18 липня 1998 року року в селі Володимирівці.
У 2015 році закінчив Володимирівську загальноосвітню школу I-III ступенів. Це був веселий, енергійний, добросовісний, трудолюбивий та дуже артистичний юнак. Ніякий виховний захід у школі не відбувався без його участі. Іван любив спорт. Завжди з повагою ставився до людей.
Після закінчення школи продовжив навчання у «Західно-Дніпровському центрі професійно-технічної освіти».
По закінченню навчання прийшов працювати в ТОВ Агрофірма «П’ятихатська» слюсарем-ремонтником.
З 2019 по 2021 роки проходив строкову службу у Збройних Силах України.
Під час військової служби зустрів свою другу половинку, з якою мріяв створити міцну сім’ю. Після демобілізації продовжив працювати у рідному селі.
17 березня 2022 року став на захист рідної України. А 27 травня Коростельова Івана Володимировича не стало.
В Івана залишилася мама та молодша сестра.
Схиляючись у скорботі та розділяючи біль непоправної втрати, ми висловлюємо щирі співчуття родині і близьким загиблого. Царство небесне і вічна пам’ять Герою.
Поховали Коростельова Івана Володимировича на кладовищі у рідному селі Володимирівці Петрівської селищної територіальної громади із усіма військовими почестями.
Світла пам’ять про бійця, який віддав своє життя за Україну, назавжди залишиться в серцях рідних, близьких та всіх тих, хто знав, поважав та любив Івана.
Вічна шана і слава тобі, солдате!