Іван Михно

Міхно Іван Вікторович – старший механік-водій бойової машини піхоти (БМП) 28-ї окремої гвардійської механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, молодший сержант.

Народився 1 лютого 1974 року в селі Луганка Петрівського району Кіровоградської області. Закінчив середню школу села Луганка.

У 1992-1994 роках проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України.

З 1994 року працював водієм в сільськогосподарському виробничому кооперативі «Агрофірма Маріампольська» села Луганка, пізніше – у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Граніт Групп» на Петрівському кар’єрі.

У липні 2015 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив старшим механіком-водієм бойової машини піхоти (БМП) 28-ї окремої гвардійської механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0666 (польова пошта В0095), селище міського типу Чорноморське Комінтернівського (з 2016 року – Лиманського) району Одеської області).

З літа-осені 2015 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

23 листопада 2015 року молодший сержант Міхно помер від серцевого нападу під час служби на блокпосту в районі селища міського типу Городище Перевальського району Луганської області.

26 листопада 2015 року похований на кладовищі села Луганка Петрівського району Кіровоградської області.

 

Олександр Хруль

 

Олександр Григорович Хруль, старший солдат, стрілець, народився 30 серпня 1992 року в селі Ганнівка Петрівського району Кіровоградської області.

Закінчив Ганнівську ЗОШ. Мобілізований у вересні 2014-го до 3 оп СПП.

3 жовтня 2014-го загинув при виконанні бойового завдання при обороні аеропорту Донецька.

“В аеропорту було дуже багато офісних приміщень: столи, комп’ютери, папір і всяке таке. Ми зайняли позиції в коридорі, оскільки зайти вони могли лише через коридор. Коли розпочався штурм, вони не могли пройти і підпалили кімнати, що були ліворуч та праворуч від нас. Коли все зайнялося, ми мали один шлях відходу – трохи назад, але там лежав наш боєкомплект і він почав вибухати. Ми виявились відрізаними. Стояли допоки не почали сипатись, – пригадує демобілізований боєць 3 оп СпП з позивним «Хонда». – Буквально за півгодини до штурму ми сиділи спілкувались з Сашком. Розмова була про те, що будемо робити після того, як все це закінчиться. Говорив, що баню хоче будувати. Поговорили ми пообідали. Не думав він принаймні, що за півгодини так все закінчиться для нього…Його з Литвиновим знайшли за два дні”.

22 жовтня 2014 року похований в Ганнівці.Без сина лишилась мама.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).

Євгеній Рєзніков

Євгеній Рєзніков народився у м. Кривий Ріг. 1997 року закінчив загальноосвітню школу. З 1999 до 2000 року проходив строкову військову службу в Донецьку, у Внутрішніх військах МВС.

З 2007 року працював помічником машиніста тепловоза в цеху експлуатації залізничного транспорту транспортного департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»

У зв'язку з російською збройною агресією проти України в березні 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України.

Сержант, заступник командира взводу — командир гармати 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ ЗС України, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.

13 червня 2014 року десантники готувались до відправлення в зону проведення АТО. У ніч на 14 червня трьома військово-транспортними літаками Іл-76 МД з інтервалом у 10 хвилин вони вилетіли в Луганський аеропорт на ротацію особового складу. На борту також була військова техніка, спорядження та продовольство.

14 червня о 0:40 перший літак (бортовий номер 76683), під командуванням полковника Дмитра Мимрикова приземлився в аеропорту.

Другий Іл-76 МД (бортовий номер 76777), під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, на борту якого перебували 9 членів екіпажу 25-ї мелітопольської бригади транспортної авіації та 40 військовослужбовців 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади, о 0:51, під час заходу на посадку (аеродром міста Луганськ), на висоті 700 метрів, був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули^[2][3]. Третій літак за наказом повернувся в Мелітополь.

	Там все було дуже грамотно по-військовому сплановано. Там без Росії не обійшлось. Вогонь вівся з усіх сторін. Це було не на рівні ненавчених бойовиків. Обстріл літака вівся дуже грамотно. Спочатку підсвічували трасером, а потім били. Із ПЗРК неможливо було збити літак, навіть якби боєприпас потрапив у двигун, то літак все рівно не загинув би. Стріляли з «Шилки».
— Полковник Дмитро Мимриков.

Пройшло більше 40 діб перш ніж десантників поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації.

Шестеро із загиблих десантників — мешканці Кривого Рогу: старший лейтенант Алтунін Валерій Володимирович, сержант Рєзніков Євгеній Сергійович, молодший сержант Коснар Павло Леонідович, старший солдат Самохін Антон Олексійович, солдати Гайдук Ілля Віталійович і Дубяга Станіслав Вікторович.

25 липня криворіжани попрощались зі своїми земляками. Євгенія Рєзнікова поховали на Алеї Слави Центрального кладовища міста Кривий Ріг.

Залишились батьки Тетяна і Сергій, дружина та син. Батько Євгенія, — Сергій Олександрович Рєзніков, — також є робітником ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Нагороди:

• Орден «За мужність» III ст. (20.06.2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу
• Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

Вшанування пам"яті:

• 13 червня 2015 року в Дніпрі на Алеї Героїв до роковин загибелі військових у збитому терористами літаку Іл-76 встановили пам'ятні плити з іменами загиблих воїнів
• 18 червня 2016 року на території військової частини А1126 в смт Гвардійське урочисто відкрили пам'ятник воїнам-десантникам 25-ї повітряно-десантної бригади, які героїчно загинули під час бойових дій в зоні проведення АТО. На гранітних плитах викарбувані 136 прізвищ, серед них і 40 десантників, які загинули у збитому літаку в Луганську
• 14 жовтня 2016 року в смт Петрове на Кіровоградщині, на будівлі Петрівського НВО «ЗОШ І-ІІІ ступенів — гімназія», було відкрито меморіальну дошку на честь колишнього учня Євгенія Рєзнікова

 Понад сторіччя тому юні герої Крут зробили майже неможливе ціною власного життя.Зі сходом сонця 29 січня 1918 року на Чернігівщині відбувся бій під Крутами.За різними джерелами від 70 до 100 молодих українських хлопців віддали свої життя за рідну країну та на кілька діб зупинили більшовицьку армію, яка насувалася на Київ.

Крути – символ боротьби за незалежність України у ХХ і ХХІ століттях. Подвиг крутянців, як і всіх Героїв визвольних змагань, став прикладом для захисників України в сучасній російсько-українській війні. Прикметно, що сміливість і жертовність крутянців порівнюють зі сміливістю та витривалістю оборонців Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому Героїв Крут у публіцистиці часто називають «першими кіборгами».

Тоді захисники української незалежності не змогли вистояти в боротьбі з переважними силами агресора. Сьогодні ми маємо завершити їхню справу. У нас є професійна, патріотична та вмотивована армія, міжнародна підтримка. І ми знаємо, що поразка у війні з Росією означає для українців репресії, Голодомор, депортації та знищення нашої ідентичності.

Сьогодні на захист України стали тисячі українців, які ще вчора були мирними людьми: вчителі, студенти, менеджери, бізнесмени, історики, співаки. Щира вдячність усім, хто нині виборює нашу перемогу, право жити у вільній країні на своїй землі.

Попри те, що за 100 років не змінився ні ворог, ні його методи війни, ми маємо реальний шанс завершити цю боротьбу. Бо наше суспільство зробило свій вибір на користь вільного демократичного розвитку власної держави. Й готове цей вибір захищати, кожен на своєму фронті – воєнному, волонтерському, історичному.

#День_памяті_Героїв_Крут

#Петрівська_бібліотека_для_дітей_Петрівської_селищної_ради

 День пам’яті жертв Голокосту

– це нагадування про всесвітню трагедію, про масове вбивство євреїв та незліченні жертви з числа представників інших національних спільнот у всіх європейських державах, безпрецедентний злочин проти людства.

Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма.

Ми згадуємо Голокост для того, щоб ніхто і ніколи не забув тих мільйонів ні в чому не винних жертв. Ми згадуємо Голокост, аби зрозуміти, що нема геноциду проти когось, геноцид – завжди проти всіх.

Символом Голокосту є метелик. Чому саме він? В 1943 році маленький хлопчик із варшавського гетто написав у своєму листі: «…найжахливіше, що в гетто метелики не живуть!»

Свіча Голокосту не згасне

#Міжнародний_день_памяті_жертв_Голокосту

#Петрівська_бібліотека_для_дітей_Петрівської_селищної_ради

Інспектор поліції Образок Катерина Анатоліївна працює з дітками. Вона та її колеги дбають про безпеку юного покоління цілодобово та допомагають у тих чи інших ситуаціях.

Вкотре Катерина Анатоліївна завітала до Петрівської бібліотеки для дітей та провела бесіду «Безпека дорожнього руху», а також майстре-клас по виготовленню світло-відбиваючого флікера «Лапка».

Флікери — це маленькі значки або наклейки, які відбивають світло в темряві. Вони допомагають побачити пішохода чи велосипедиста в нічний час. А ще є досить цікавими для дітвори, адже фігурки є досить різноманітними: як для хлопчиків, так і для дівчаток.

#Флікери

#Безпека_дорожнього_руху

#Петрівська_бібліотека_для_дітей_Петрівської_селищної_ради

 « Україна соборна. Разом до Перемоги!».

В Петрівській бібліотеці для дітей створена книжкова виставка — інсталяція, присвячена Дню Соборності України «Ланцюг єдності – дорога правди та болю». Виставка містить книги, що свідчать про історичні події нашої держави від 1917 року і до сьогодення. Інсталяція має вигляд замкнутого кола, в яке об'єдналися книги, що розповідають нам про історичні події України.

#День_Соборності_України

#Україна_соборна

#Петрівська_бібліотека_для_дітей_Петрівської_селищної_ради