#День_Святого_Валентина #Петрівська_бібліотека_для_дітей_Петрівської_селищної_ради #майстерклас

День святого Валентина 14 лютого є неофіційним святом усіх закоханих, яке пройшло крізь століття, і сьогодні широко відзначається у всьому світі. Цей день, коли згадують ім’я святого, за популярністю може позмагатися хіба що з Днем Святого Миколая.

Достеменна історія цього свята досі невідома, проте у більшості переказів та легенд його "винуватцем" називають ранньохристиянського мученика Валентина — єпископа з італійського міста Терні (місто розташоване неподалік Риму – ред.), який жив у III столітті.

Згідно з цією версією, святкування Дня закоханих почалося в Римській імперії у 270 році до нашої ери, за часів царювання Клавдія II (268-270 рр.). Під час ведення війни Клавдій начебто не хотів, щоб солдати вступали в шлюб, бо вважав, що одруження робить їх слабкими та обтяжує сімейним побутом.

Однак священнослужитель, на ім'я Валентин таємно вінчав закоханих. Коли правитель про це дізнався, єпископа схопили, піддали жорстким тортурам і згодом обезголовили за "антидержавницьку" діяльність. У ніч перед стратою, яка відбулася 14 лютого між 269 року, він написав дівчині, ймовірно, дочці тюремного наглядача, з якою подружився в ув’язненні, любовного листа у віршованій формі та підписав його: "Твій Валентин". Згодом такі листи отримали назву "валентинки".

У 496 році Папа Геласій I заснував День пам’яті Святого Валентина, якого вшановують 14 лютого. Вважається, що він зробив це, аби витіснити язичницьке свято римських "люперкаліїв", яке щорічно відзначалося 15 лютого. Натомість образ святого Валентина мав підкреслити духовний вимір кохання між чоловіком та жінкою.

В Петрівській бібліотеці для дітей юні читачі дізналися про історію виникнення цього свята та з задоволенням створили вітальну листівку.

А ще у нас працює тематична фотозона

 3 січня народився англійський письменник, поет, філолог, професор, класик світової літератури XX століття та один із фундаторів жанрового різновиду фантастики Джон Ро́налд Ру́ел То́лкін,

Джон Толкін відомий у всьому світі завдяки своїм книжкам і неперевершеним оповіданням про пригоди маленьких хоббітів. Ці історії захопили не тільки дітей і підлітків, а й багатьох дорослих . Сьогодні його розповіді знамениті завдяки повнометражним фільмам, касові збори яких перевершують всі очікування.

Запрошуємо любителів фентезі до Петрівської бібліотеки для дітей на зустріч з книгами Роналда Толкіна

#Джон_Ро́налд_Ру́ел_То́лкін,

#Петрівська_бібліотека_для_дітей_Петрівської_селищної_ради

Олексій Лисенко

Народився 1992 року в смт Петрове Кіровоградської області. 2009 року закінчив Петрівську гімназію, перед тим — Петрівську дитячу музичну школу, клас баяна. Займав активну життєву позицію, постійний учасник студентської художньої самодіяльності, телевізійних шоу «Битва хорів» та «Україна має талант». 2014 року закінчив Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна, здобув спеціальність інженера залізничного транспорту. Під час виробничої практики працював провідником на пасажирських потягах. Працював за фахом — в Управлінні залізничним транспортом Північного ГЗК.

7 лютого 2015 року мобілізований, спочатку проходив службу на офіцерській посаді в групі інженерного забезпечення 17-ї танкової бригади. В серпні 2015-го підрозділ був направлений в район Світлодарська на будівництво укріплень, згодом знову повернулися на полігон. Останній місяць служив у 20-му батальйоні. Лейтенант, начальник інженерної служби. Підрозділ займався обладнанням фортифікаційних споруд, будівництвом загороджувальних ліній та розмінуванням.

17 лютого 2016 року під час роботи з розмінування поблизу села Піски Ясинуватського району загинув — підірвався на міні.  Олексій загинув за 4 дні до демобілізації.

Похований в Петровому.

 

Іван Михно

Міхно Іван Вікторович – старший механік-водій бойової машини піхоти (БМП) 28-ї окремої гвардійської механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, молодший сержант.

Народився 1 лютого 1974 року в селі Луганка Петрівського району Кіровоградської області. Закінчив середню школу села Луганка.

У 1992-1994 роках проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України.

З 1994 року працював водієм в сільськогосподарському виробничому кооперативі «Агрофірма Маріампольська» села Луганка, пізніше – у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Граніт Групп» на Петрівському кар’єрі.

У липні 2015 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив старшим механіком-водієм бойової машини піхоти (БМП) 28-ї окремої гвардійської механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0666 (польова пошта В0095), селище міського типу Чорноморське Комінтернівського (з 2016 року – Лиманського) району Одеської області).

З літа-осені 2015 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

23 листопада 2015 року молодший сержант Міхно помер від серцевого нападу під час служби на блокпосту в районі селища міського типу Городище Перевальського району Луганської області.

26 листопада 2015 року похований на кладовищі села Луганка Петрівського району Кіровоградської області.

 

Олександр Хруль

 

Олександр Григорович Хруль, старший солдат, стрілець, народився 30 серпня 1992 року в селі Ганнівка Петрівського району Кіровоградської області.

Закінчив Ганнівську ЗОШ. Мобілізований у вересні 2014-го до 3 оп СПП.

3 жовтня 2014-го загинув при виконанні бойового завдання при обороні аеропорту Донецька.

“В аеропорту було дуже багато офісних приміщень: столи, комп’ютери, папір і всяке таке. Ми зайняли позиції в коридорі, оскільки зайти вони могли лише через коридор. Коли розпочався штурм, вони не могли пройти і підпалили кімнати, що були ліворуч та праворуч від нас. Коли все зайнялося, ми мали один шлях відходу – трохи назад, але там лежав наш боєкомплект і він почав вибухати. Ми виявились відрізаними. Стояли допоки не почали сипатись, – пригадує демобілізований боєць 3 оп СпП з позивним «Хонда». – Буквально за півгодини до штурму ми сиділи спілкувались з Сашком. Розмова була про те, що будемо робити після того, як все це закінчиться. Говорив, що баню хоче будувати. Поговорили ми пообідали. Не думав він принаймні, що за півгодини так все закінчиться для нього…Його з Литвиновим знайшли за два дні”.

22 жовтня 2014 року похований в Ганнівці.Без сина лишилась мама.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).

Євгеній Рєзніков

Євгеній Рєзніков народився у м. Кривий Ріг. 1997 року закінчив загальноосвітню школу. З 1999 до 2000 року проходив строкову військову службу в Донецьку, у Внутрішніх військах МВС.

З 2007 року працював помічником машиніста тепловоза в цеху експлуатації залізничного транспорту транспортного департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»

У зв'язку з російською збройною агресією проти України в березні 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України.

Сержант, заступник командира взводу — командир гармати 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ ЗС України, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.

13 червня 2014 року десантники готувались до відправлення в зону проведення АТО. У ніч на 14 червня трьома військово-транспортними літаками Іл-76 МД з інтервалом у 10 хвилин вони вилетіли в Луганський аеропорт на ротацію особового складу. На борту також була військова техніка, спорядження та продовольство.

14 червня о 0:40 перший літак (бортовий номер 76683), під командуванням полковника Дмитра Мимрикова приземлився в аеропорту.

Другий Іл-76 МД (бортовий номер 76777), під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, на борту якого перебували 9 членів екіпажу 25-ї мелітопольської бригади транспортної авіації та 40 військовослужбовців 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади, о 0:51, під час заходу на посадку (аеродром міста Луганськ), на висоті 700 метрів, був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули^[2][3]. Третій літак за наказом повернувся в Мелітополь.

	Там все було дуже грамотно по-військовому сплановано. Там без Росії не обійшлось. Вогонь вівся з усіх сторін. Це було не на рівні ненавчених бойовиків. Обстріл літака вівся дуже грамотно. Спочатку підсвічували трасером, а потім били. Із ПЗРК неможливо було збити літак, навіть якби боєприпас потрапив у двигун, то літак все рівно не загинув би. Стріляли з «Шилки».
— Полковник Дмитро Мимриков.

Пройшло більше 40 діб перш ніж десантників поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації.

Шестеро із загиблих десантників — мешканці Кривого Рогу: старший лейтенант Алтунін Валерій Володимирович, сержант Рєзніков Євгеній Сергійович, молодший сержант Коснар Павло Леонідович, старший солдат Самохін Антон Олексійович, солдати Гайдук Ілля Віталійович і Дубяга Станіслав Вікторович.

25 липня криворіжани попрощались зі своїми земляками. Євгенія Рєзнікова поховали на Алеї Слави Центрального кладовища міста Кривий Ріг.

Залишились батьки Тетяна і Сергій, дружина та син. Батько Євгенія, — Сергій Олександрович Рєзніков, — також є робітником ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Нагороди:

• Орден «За мужність» III ст. (20.06.2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу
• Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

Вшанування пам"яті:

• 13 червня 2015 року в Дніпрі на Алеї Героїв до роковин загибелі військових у збитому терористами літаку Іл-76 встановили пам'ятні плити з іменами загиблих воїнів
• 18 червня 2016 року на території військової частини А1126 в смт Гвардійське урочисто відкрили пам'ятник воїнам-десантникам 25-ї повітряно-десантної бригади, які героїчно загинули під час бойових дій в зоні проведення АТО. На гранітних плитах викарбувані 136 прізвищ, серед них і 40 десантників, які загинули у збитому літаку в Луганську
• 14 жовтня 2016 року в смт Петрове на Кіровоградщині, на будівлі Петрівського НВО «ЗОШ І-ІІІ ступенів — гімназія», було відкрито меморіальну дошку на честь колишнього учня Євгенія Рєзнікова